базарний
БАЗА́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до база́р 1.
Невдовзі підручники з електротехнічної справи потрапили до крамнички базарного букініста (М. Бажан);
// Признач. для базару.
Завтра день базарний (Панас Мирний);
Ішов шум від базарної площі, як від поводі (С. Тудор);
// Який перебуває, відбувається, продається на базарі.
Поміж возами, поміж базарного люду гукає дід до своїх хлопців .. приказ (С. Васильченко);
Брів [Проць] до містечка на базар і, не маючи що продавати, прислухався до різношерстих базарних розмов (В. Бабляк);
Базарні пиріжки;
// у знач. ім. база́рний, ного, ч.;
// у знач. ім. база́рне, ного, с. Плата з того, хто продає, за місце на базарі.
Довго вона [баба Секлета] сварилася тоді, але базарне заплатила (Є. Кравченко).
2. перен. Грубий, вульгарний.
Базарні лайки і гармидер .. ще клекотіли в ньому (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)