базарище
БАЗА́РИЩЕ, а, с.
Місце, де завжди буває базар.
Як пішов дідище да на базарище (П. Чубинський);
На базарищі стояв гамір (С. Воскрекасенко);
Все було новим, незвичним для хлопців: і неозорий простір неспокійного моря, і візантійські триреми під велетенськими вітрилами, і гомінливі базарища на майданах чужинецьких городищ (О. Бердник);
Двадцять снігів стануло відтоді, коли востаннє танцював на запорозькому базарищі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)