базікало

БАЗІ́КАЛО, а, ч. і с., зневажл.

Те саме, що базі́ка.

Горобець, піжон! Базікало нещасне! (В. Підмогильний);

Тоді вона засміялася й сказала, що вона тільки пожартувала, щоб переконатися, чи вмію я держати язик за зубами, чи, може, я базікало (Л. Смілянський);

– Тю на тебе! – відгукнулася люта Марта. – Помовч вже, базікало! (Ю. Смолич);

Він таки не був базікалом (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. базікало — базі́кало іменник чоловічого або середнього роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. базікало — -а, ч. і с., зневажл. Те саме, що базіка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. базікало — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
4. базікало — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови
5. базікало — БАЗІ́КАЛО, а, чол. і сер., зневажл. Те саме, що базіка. Тоді вона засміялася й сказала, що вона тільки пожартувала, щоб переконатися, чи вмію я держати язик за зубами, чи, може, я базікало (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 182); — Тю на тебе!...  Словник української мови в 11 томах