базікало
БАЗІ́КАЛО, а, чол. і сер., зневажл. Те саме, що базіка.
Тоді вона засміялася й сказала, що вона тільки пожартувала, щоб переконатися, чи вмію я держати язик за зубами, чи, може, я базікало (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 182);
— Тю на тебе! — відгукнулася люта Марта. — Помовч вже, базікало! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 42).
Словник української мови (СУМ-11)