базікання
БАЗІ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. базі́кати.
Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (Коп., Лейтенанти, 1947, 124);
Не всяке речення в думкою. Ось чому треба уникати базікання, яке часто займає багато місця в сценаріях і ні про що не говорить (Довж., III, 1960, 200).
Словник української мови (СУМ-11)