базікання —
базі́кання іменник середнього роду зневажл.
Орфографічний словник української мови
базікання —
-я, с., зневажл. Дія за знач. базікати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
базікання —
БАЗІ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. базі́кати. Не всяке речення є думкою. Ось чому треба уникати базікання, яке часто займає багато місця в сценаріях і ні про що не говорить (О. Довженко); Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
базікання —
див. балаканина; марнослів'я; розмова
Словник синонімів Вусика
базікання —
БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил.
Словник синонімів української мови
базікання —
БАЗІ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. базі́кати. Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (Коп., Лейтенанти, 1947, 124); Не всяке речення в думкою.
Словник української мови в 11 томах
базікання —
Базікання, -ня с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка