базікання

Верзякання, патякання, сил. пустомолотство; пор. БАЛАКАНИНА.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базікання — базі́кання іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. базікання — -я, с., зневажл. Дія за знач. базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. базікання — БАЗІ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. базі́кати. Не всяке речення є думкою. Ось чому треба уникати базікання, яке часто займає багато місця в сценаріях і ні про що не говорить (О. Довженко); Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  4. базікання — див. балаканина; марнослів'я; розмова Словник синонімів Вусика
  5. базікання — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. базікання — БАЗІ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. базі́кати. Данило, побоюючись, щоб вона знов не почала своє довге базікання, втрутився й собі (Коп., Лейтенанти, 1947, 124); Не всяке речення в думкою. Словник української мови в 11 томах
  7. базікання — Базікання, -ня с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г. Словник української мови Грінченка