базікання

БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАННЯ зневажл., ПАЩЕКУВА́ННЯ зневажл., РО́ЗКАЗНІ мн. розм. рідше, СЛЕБЕЗУВА́ННЯ (СЛЕБІЗУВА́ННЯ) рідко; ТЕРЕВЕ́НІ мн., зневажл., ТЕРЕВЕ́НІ-ВЕ́НІ мн., зневажл., ТА́РИ-БА́РИ мн., розм. рідше, ГАЛУ́-БАЛУ́ невідм., розм. (пусті, несерйозні розмови); БАЛЯНДРА́СИ мн., розм., БАЛЯ́СИ мн., розм., ЛЯ́СИ мн., розм., ПЕРЕБЕ́НДІ мн., розм. рідше (пусті, жартівливі розмови); ПРОСТОРІ́КУВАННЯ розм., РОЗБАЛА́КУВАННЯ перев. мн., розм., РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯ перев. мн., розм. (багатослівні, часто беззмістовні, але з претензіями розмови); ПУСТОСЛІ́В'Я, ПУСТОМОЛО́ТСТВО розм. (пусті розмови, беззмістовне розумування). Набридла, видно, хлопцеві балаканина (К. Гордієнко); — Досить балачок. Треба діло робити. Час не стоїть (А. Головко); Для тебе пісню ту переповів я .. Не для розваги, не для марнослів'я — Ні! (М. Рильський); — Ми зібрались не для розмов, — сказала мати, і я відчув, що вона ніяковіє від власних слів (Є. Гуцало); — От ми йдемо, дивимося — щось біліє, — чувся притишений голос. "І вродиться ж така шарманка", — злився Тимко, слухаючи безконечне базікання (Григорій Тютюнник); Це буде не слово перед диспутом, а черговий каскад прописних істин. Дівчата і хлопці скажуть потім коротко: "Патякання" (І. Муратов); — Мені цікаво знати, що відповіла старшина і військо, а не безглузді пащекування пана (З. Тулуб); (Бухветчик:) Ви й досі бабляєтесь біля посуди, все з розказнями, а діла хоч і не питай (М. Кропивницький); Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Г. Квітка-Основ'яненко); Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Франко); Демагогічне пустослів'я.