байдачний

БАЙДА́ЧНИЙ, а, е, заст.

Те саме, що байдако́вий.

Байдачне весло.

Значення в інших словниках

1. байдачний — Байдачний, -а, -е Принадлежащій, свойственный байдаку.  Словник української мови Грінченка