Словник української мови Грінченка

байдачний

Байдачний, -а, -е

Принадлежащій, свойственный байдаку.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. байдачний — БАЙДА́ЧНИЙ, а, е, заст. Те саме, що байдако́вий. Байдачне весло.  Словник української мови у 20 томах