байдужо
БАЙДУ́ЖО, присл.
Те саме, що ба́йду́же 1.
Слова ті бринять зовсім не так байдужо, як звичайна розмова (Леся Українка);
Очі її [Олі] були червонуваті, дивилися якось байдужо (В. Винниченко);
Минали його байдужо, бо таких, як він, .. було тут багато (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)