байдужо
БАЙДУ́ЖО, присл. Те саме, що ба́йду́же 1.
Слова ті бринять зовсім не так байдужо, як звичайна розмова (Л. Укр., III, 1952, 476);
Минали його байдужо, бо таких, як він,.. було тут багато (Гончар, Таврія.., 1957, 676).
Словник української мови (СУМ-11)