байдужість
БАЙДУ́ЖІСТЬ, жості, ж. Стан і властивість за знач. байду́жий 1.
Байдужість доччина дражнила її (Н.-Лев., III, 1956, 65);
В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Дмит., Розлука, 1957, 106);
Та Павло обманював себе удаваною байдужістю. Він не міг заспокоїтись. Марійка заволоділа всім його єством (Хижняк, Килимок, 1961, 12);
*Образно. Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її (Граб., І, 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)