бакен
БА́КЕН¹, а, ч.
Укріплений на якорі плавучий навігаційний знак пірамідальної, конічної або ін. форми для позначення фарватеру і мілин.
Треба було знову засвітити бакен біля входу в бухту (М. Трублаїні);
– Ґав не лови, а дивись на мої бакени, коли не хочеш наскочити на мілину (О. Донченко);
Вздовж течії миготіли білі й червоні бакени (С. Журахович).
БА́КЕН² див. ба́кени.
Словник української мови (СУМ-20)