Словник української мови у 20 томах

баклажанник

БАКЛАЖА́ННИК, а, ч., розм.

Людина, яка займається вирощуванням баклажанів.

Між Олешками і Голою Пристанню – Кардашинський лиман і Кардашин, в якому, за відомостями задніпровських баклажанників, білі не стояли, лише невеличкий пост (Ю. Яновський);

Мій брат тривалий час працював баклажанником (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)