бакун
БАКУ́Н, у́, ч.
Сорт міцного простого тютюну.
Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун (Сл. Гр.);
Дід закашлявся. – У тебе, Максиме, й бакун такий, як характер: усіх бджіл мені подушиш (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)БАКУ́Н, у́, ч.
Сорт міцного простого тютюну.
Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун (Сл. Гр.);
Дід закашлявся. – У тебе, Максиме, й бакун такий, як характер: усіх бджіл мені подушиш (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)