баластер

БАЛА́СТЕР, а, ч.

Машина для укладання і знімання баласту залізничного полотна, ремонту і пересування колій і т. ін.

Без баластера ремонт колій був неможливий (з газ.).

Значення в інших словниках

1. баластер — бала́стер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. баластер — -а, ч. Залізнична машина, що укладає баласт під шпалами, надає йому певного профілю, піднімає рейки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баластер — бала́стер залізнична машина безперервної дії, за допомогою якої дозують, укладають і видаляють баласт.  Словник іншомовних слів Мельничука