Орфографічний словник української мови

баластер

бала́стер

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. баластер — -а, ч. Залізнична машина, що укладає баласт під шпалами, надає йому певного профілю, піднімає рейки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баластер — БАЛА́СТЕР, а, ч. Машина для укладання і знімання баласту залізничного полотна, ремонту і пересування колій і т. ін. Без баластера ремонт колій був неможливий (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. баластер — бала́стер залізнична машина безперервної дії, за допомогою якої дозують, укладають і видаляють баласт.  Словник іншомовних слів Мельничука