балкон
БАЛКО́Н, а, ч.
1. Прибудований до зовнішньої стіни будинку виступ із перилами чи невисокими стінками, який сполучений дверима з внутрішнім приміщенням.
Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море (М. Коцюбинський);
На нашім другім поверсі Балкон, неначе сад, – Пахучі квіти в горщиках І дикий виноград (І. Муратов);
Пляшка води, що не випили ввечері ми, Замерзла вночі на балконі (М. Вінграновський).
2. У театрі – місця для глядачів у середніх і верхніх ярусах.
Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці, балкон (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)