балкон —
балко́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
балкон —
-а, ч. 1》 Прибудований до зовнішньої стіни будинку на певній висоті майданчик, огороджений поручнями (або низькими стійками) і сполучений дверима з внутрішнім приміщенням. 2》 У театрі – місця для глядачів у середніх і верхніх ярусах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
балкон —
БАЛКО́Н, а, ч. 1. Прибудований до зовнішньої стіни будинку виступ із перилами чи невисокими стінками, який сполучений дверима з внутрішнім приміщенням. Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море (М.
Словник української мови у 20 томах
балкон —
(-а) ч.; мол.; жарт. 1. Великі жіночі груди. ПСУМС, 5.
Словник жарґонної лексики української мови
балкон —
БАЛКО́Н, а, ч. 1. Прибудована до зовнішньої стіни будинку на псиній висоті площадка, огороджена поручнями (або низькими стінками) і сполучена дверима з внутрішнім приміщенням. Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
балкон —
(італ. < лат. — балка) 1. Огороджений парапетом, балюстрадою або ґратами невеликий майданчик на фасаді або в інтер'єрі будинку, що виступає вище першого поверху, підтримується консолями, кронштейнами чи колонами та сполучається з приміщеннями (порівн.
Архітектура і монументальне мистецтво