балкон

балко́н

[балкон]

-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балкон — -а, ч. 1》 Прибудований до зовнішньої стіни будинку на певній висоті майданчик, огороджений поручнями (або низькими стійками) і сполучений дверима з внутрішнім приміщенням. 2》 У театрі – місця для глядачів у середніх і верхніх ярусах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балкон — БАЛКО́Н, а, ч. 1. Прибудована до зовнішньої стіни будинку на псиній висоті площадка, огороджена поручнями (або низькими стінками) і сполучена дверима з внутрішнім приміщенням. Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. балкон — (-а) ч.; мол.; жарт. 1. Великі жіночі груди. ПСУМС, 5. Словник жарґонної лексики української мови
  4. балкон — балко́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. балкон — БАЛКО́Н, а, ч. 1. Прибудований до зовнішньої стіни будинку виступ із перилами чи невисокими стінками, який сполучений дверима з внутрішнім приміщенням. Скляні двері виходять на великий балкон з видом на море (М. Словник української мови у 20 томах
  6. балкон — (італ. < лат. — балка) 1. Огороджений парапетом, балюстрадою або ґратами невеликий майданчик на фасаді або в інтер'єрі будинку, що виступає вище першого поверху, підтримується консолями, кронштейнами чи колонами та сполучається з приміщеннями (порівн. Архітектура і монументальне мистецтво