балти

БА́ЛТИ, ів, мн.

Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів і т. ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря.

Відомо, що на Наддніпрянщині були великі області, де слов'янам передували давні балти. Це дуже близька слов'янам парость індоєвропейців (з газ.).

Значення в інших словниках

1. балти — -ів, мн. Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів та ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. балти — Група індоєвроп. народів, які наприкінці I тис. до н.е. і в I тис. н.е. засeлили сx. узбeрeжжя Балтійського м. від нижньої Вісли до гирла Двіни; до ниx зараховують литовців і латишів, а також вимeрлі плeмeна прусів, ятвягів і курів.  Універсальний словник-енциклопедія
3. балти — БА́ЛТИ, ів, мн. Група споріднених народів (латишів, литовців, зниклих пруссів, ятвягів та ін.), що жили на південно-східному узбережжі Балтійського моря. Відомо, що на Наддніпрянщині були великі області, де слов’янам передували давні балти..  Словник української мови в 11 томах