Словник української мови у 20 томах

баліста

БАЛІ́СТА, и, ж.

Машина для метання колод, каміння і т. ін., яку використовували в давнину при облогах фортець.

Ромеї .. посилали вниз тисячі стріл, лили гарячу смолу, .. їхні балісти метали й метали гостре каміння (С. Скляренко);

Баліста викидає каміння і великі стріли по кривій траєкторії (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. баліста — балі́ста іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. баліста — БАЛІСТА – БАЛІСТИКА Баліста. Старовинна метальна машина. Балістика, -и, д. і м. -ці. Наука про рух артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, куль тощо.  Літературне слововживання
  3. баліста — -и, ж. Те саме, що катапульта 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баліста — У стародавньому світі та середньовіччі пристрій для метання, передусім каміння та стріл.  Універсальний словник-енциклопедія