балістик

БАЛІ́СТИК, а, ч.

Фахівець із балістики.

Рух космічного об’єкта контролювали балістики центру управління польотами (з газ.);

Над розкриттям злочину і відтворенням траєкторії кулі працювали трасологи, балістики та інші експерти-криміналісти (з газ.).

Значення в інших словниках

1. балістик — балі́стик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. балістик — -а, ч. Фахівець із балістики.  Великий тлумачний словник сучасної мови