балістик

балі́стик

-а, ч.

Фахівець із балістики.

Значення в інших словниках

1. балістик — балі́стик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. балістик — БАЛІ́СТИК, а, ч. Фахівець із балістики. Рух космічного об’єкта контролювали балістики центру управління польотами (з газ.); Над розкриттям злочину і відтворенням траєкторії кулі працювали трасологи, балістики та інші експерти-криміналісти (з газ.).  Словник української мови у 20 томах