балістика
БАЛІ́СТИКА, и, ж.
1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає рух важкого тіла, кинутого під кутом до горизонту.
Закони балістики.
2. Наука, що вивчає закони руху артилерійських снарядів, мін, авіабомб, куль при стрільбі (у каналі ствола вогнепальної зброї і після вильоту назовні).
Молодий Бонапарт написав спеціальну працю з балістики, тобто про метання ядер (з навч. літ.);
Балістика останнім часом зробила значний крок уперед щодо ідентифікації мисливської зброї (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)