банальний
БАНА́ЛЬНИЙ, а, е.
Позбавлений виразності через часте повторення; неоригінальний.
Він танцював з нею кілька турів, обмінявся кількома банальними фразами (І. Франко);
Чижик підкинув до підборіддя скрипку .. і зацигикав банальну полечку (П. Панч);
Звичайно, банальні, заяложені рими не можуть нікого зворушити (з наук. літ.);
Банальне судження;
// Буденний, звичайний.
Вже й черемха розпускається – Хоч банальна, а така, Що безсило опускається І в деструктора рука (М. Рильський);
Тіло вимагає: дай мені аш два о, тобто банальної водички (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)