бандурочка

БАНДУ́РОЧКА, и, ж., поет.

Зменш. до банду́ра.

Чотири чотирнички, п'ята бандурочка, шостий простий, сьомий гострий (загадка).

Значення в інших словниках

1. бандурочка — Бандуронька, бандурочка, -ки ж. ум. отъ бандура.  Словник української мови Грінченка