бандурочка
БАНДУ́РОЧКА, и, ж., поет.
Зменш. до банду́ра.
Чотири чотирнички, п'ята бандурочка, шостий простий, сьомий гострий (загадка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бандурочка — Бандуронька, бандурочка, -ки ж. ум. отъ бандура. Словник української мови Грінченка