баптизм
БАПТИ́ЗМ, у, ч.
Один із напрямів протестантизму, прихильники якого обстоюють хрещення віруючих у зрілому, свідомому віці і вважають Біблію єдиним незаперечним духовним авторитетом.
Усвідомлення віри і поведінка християн у баптизмі досягається через узгодження їхнього життя з Євангельським Завітом, тому особлива увага приділяється вивченню Святого Письма (з наук.-попул. літ.);
Баптизм виник 1609 р., коли Джон Сміт хрестився вдруге сам (обмиванням) і хрестив вдруге своїх прихильників (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)