барак
БАРА́К, а, ч.
Житлове приміщення звичайно казарменого типу, признач. для тимчасового користування або мешкання.
[Рябина:] Сього літа в нашім повіті великі маневри будуть .. То дощок треба, бо будуть бараки ставити (І. Франко);
Сонячна днина вигнала всіх, хто прийшов із денної зміни в шахті й устиг пообідати, з бараків надвір, щоб хоч трохи подивитись бодай на призахідне сонце, якого вони через роботу у вічній темряві так мало бачать (Б. Антоненко-Давидович);
Того ж вечора циган завітав до барака, де жив Калинка (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)