барак
БАРА́К, а, ч. Житлове приміщення, призначене для тимчасового користування.
[Рябина:] Сього літа в нашім повіті великі маневри будуть.. То дощок треба, бо будуть бараки ставити (Фр., IX, 1952, 51);
Жили всі [лісоруби] в таборі однім, У гуртожитку, як солдати; Барак для них був спільний дім. Неначе спільна їхня хата (Тарн., З дал. дороги, 1961, 292).
Словник української мови (СУМ-11)