Словник української мови в 11 томах

баражувати

БАРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об’єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки).

Над кораблями позмінно баражували винищувачі (Кучер, Чорноморці, 1956, 228).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. баражувати — баражува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. баражувати — -ую, -уєш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баражувати — БАРАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., ав. Патрулювати над певним районом, об'єктом, щоб не допустити повітряного нападу (про літаки). Над кораблями позмінно баражували винищувачі (В.  Словник української мови у 20 томах