бараболя
БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля.
За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (Кочура, Зол. грамота, 1960, 39);
Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305).
Неначе (як) бараболя — товстий, круглий (звичайно про ніс).
[Уляна:] І в кого він такий удався? Кривомордий, рудий і ніс неначе бараболя!.. (Кроп., III, 1959, 330).
Словник української мови (СУМ-11)