бараболя

КАРТО́ПЛЯ, БАРАБО́ЛЯ діал., БУ́ЛЬБА діал., РІ́ПА діал. Євдоким через пліт поглядав на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло, цвіте картопля (М. Стельмах); За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (П. Кочура); Копала (Санда) бульбу (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. бараболя — Картопля [IX]  Словник з творів Івана Франка
2. бараболя — барабо́ля іменник жіночого роду картопля діал.  Орфографічний словник української мови
3. бараболя — Картопля, бульба, д. магдебурка.  Словник синонімів Караванського
4. бараболя — -і, ж., діал. Картопля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. бараболя — БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. Розказав, як збудувати дешевенький льох для бараболі на піщаному ґрунті (М. Хвильовий); Невольник не знає – що воля. Йому щоб хліб і бараболя, а з якого вона поля, не дбає, – їсть (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. бараболя — бараболя (бараболі) картопля (ст): Мушу зробити щось з моїм лицем. Воно стало страшне. Уста – це отвір для вкладання бараболі й рідкого ґуляшу, а очі? Дурнуваті!...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. бараболя — Барабо́ля, -лі, -лею; -бо́лі, -бо́ль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. бараболя — БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал. Картопля. За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305).  Словник української мови в 11 томах