бараболя
БАРАБО́ЛЯ, і, ж., діал.
Картопля.
Розказав, як збудувати дешевенький льох для бараболі на піщаному ґрунті (М. Хвильовий);
Невольник не знає – що воля. Йому щоб хліб і бараболя, а з якого вона поля, не дбає, – їсть (Б. Лепкий);
За кілька хвилин на столі стояла миска з смаженою бараболею (П. Кочура);
Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (О. Гончар);
Де ж би то колись сидів [Шепетюк] .. за печеною у мундирі бараболею із часниковою саламахою (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)