барвінковий
БАРВІ́НКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до барві́нок.
Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт (Є. Гуцало);
Барвінкове листя;
// Зробл. з барвінку.
Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (І. Франко);
Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (О. Ільченко).
2. Який має колір квітів барвінку; голубуватий.
Білясті хмарини на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко);
Барвінкова височінь завібрувала, забриніла вся невидимими струнами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)