барвінковий

БАРВІ́НКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до барві́нок.

Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт (Є. Гуцало);

Барвінкове листя;

// Зробл. з барвінку.

Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (І. Франко);

Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (О. Ільченко).

2. Який має колір квітів барвінку; голубуватий.

Білясті хмарини на очах розпливаються і тануть у барвінковому небі (В. Козаченко);

Барвінкова височінь завібрувала, забриніла вся невидимими струнами (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвінковий — барві́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. барвінковий — -а, -е. 1》 Прикм. до барвінок. || Зробл. з барвінку. 2》 Який має колір квітів барвінку; голубуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барвінковий — БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  4. барвінковий — Барві́нковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. барвінковий — БАРВІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до барві́нок. Барвінкове листя; // Зробл. з барвінку. Густі лози та вільхи обсіли з обох боків.. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (Фр., VIII, 1952, 8); Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (Ільч. Словник української мови в 11 томах
  6. барвінковий — Барвінковий, -а, -е Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50. Словник української мови Грінченка