барвовий

БА́РВОВИЙ, а, е.

Прикм. до ба́рва 1, 2.

Тільки В. Боровиковський знав таємницю такої розв’язки гри самоцвітів і перлів на грудях орденованих достойників, коли зі звичайних орденів виходив цілий барвовий акорд (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me