1. Словник синонімів української мови

барвінковий

БЛАКИ́ТНИЙ (який має колір ясного неба, лазурі, бірюзи і т. ін.), ГОЛУБИ́Й, ЛАЗУ́РО́ВИЙ поет., ЛАЗУ́РНИЙ поет. (кольору лазурі — перев. із сл. небо, море, із сл. колір, відтінок і т. ін.); НЕБЕ́СНИЙ (перев. про колір, відтінок); БІРЮЗО́ВИЙ (кольору бірюзи — блакитний або зеленувато-блакитний); АКВАМАРИ́НОВИЙ (кольору аквамарина — блакитно-зелений або блакитний); БАРВІ́НКОВИЙ (кольору квітів барвінку). На ній уже було найкраще її блакитне плаття (М. Хвильовий); З чаші неба голубої Світить сонце на ріллю (В.Сосюра); Яке ж над нами лазурове, чисте и бездонне небо (П. Козланюк); Цвіт небесний любила, Голубі плаття носила (А. Тесленко); На сході небо ледь-ледь починало світліти — з густо-синього переливалося в бірюзове (А. Головко); Порошинки іскор спалахували у ласкавих аквамаринових хвильках (З. Тулуб); Море було таке барвінкове, ніби хто половину земного виднокругу загорнув у широченний сувій блакитного шовку (Ю. Збанацький). — Пор. си́ній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвінковий — барві́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. барвінковий — -а, -е. 1》 Прикм. до барвінок. || Зробл. з барвінку. 2》 Який має колір квітів барвінку; голубуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барвінковий — БАРВІ́НКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до барві́нок. Баба гнівалась, коли зривали барвінковий цвіт (Є. Гуцало); Барвінкове листя; // Зробл. з барвінку. Густі лози та вільхи обсіли з обох боків .. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (І. Словник української мови у 20 томах
  4. барвінковий — Барві́нковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. барвінковий — БАРВІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до барві́нок. Барвінкове листя; // Зробл. з барвінку. Густі лози та вільхи обсіли з обох боків.. береги, як рівно уложені дві барвінкові гірлянди (Фр., VIII, 1952, 8); Барвінковий вінок квітчав граціозну голівку (Ільч. Словник української мови в 11 томах
  6. барвінковий — Барвінковий, -а, -е Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50. Словник української мови Грінченка