барвний

БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він (Яків) паничем, розчісує кучері на потилицю, в'яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). — Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвний — ба́рвний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. барвний — -а, -е. Те саме, що барвистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барвний — БА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що барви́стий. Барвні думки, чудні образи хвилювали та гнали, неначе скажені, одна за одною (О. Кобилянська); Сій, травеню, квітами, сій, Луки, поля засівай! Край неподоланий мій В райдуги барвні вбирай! (П. Словник української мови у 20 томах
  4. барвний — БА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що барви́стий. Розлилась [вода] поміж деревами, одбиваючи в собі їх зелень, барвні халати татарок та голі тіла дітвори (Коцюб., І, 1955, 392); Сій, травеню, квітами, сій. Луки, поля засівай!... Словник української мови в 11 томах
  5. барвний — Барвний, -а, -е Цвѣтной. Желех. Словник української мови Грінченка