барвити

ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗЦВІ́ЧУВАТИ (у різні кольори). — Док.: заба́рвити, зафарбува́ти, пофарбува́ти, офарбува́ти, закра́си́ти, покра́си́ти, оба́рвити, зафа́рбити, офа́рбити, розфарбува́ти, розцвіти́ти. Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором (М. Трублаїні); За крутими донецькими кряжами сідало сонце. Яскраві його промені черкалися снігу, зафарбовуючи простір у червоно-рожевий колір (В. Собко); Хороша осінь золота надходить спроквола. В червоні й жовті кольори вона фарбує лист (Н. Забіла); Звідкілясь вирвалось тьмяне полум'я, офарбувавши в блідо-рожевий колір небесне молоко (С. Голованівський); Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко); Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум'янцем (Ю. Смолич); Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвити — ба́рвити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. барвити — -влю, -виш; мн. барвлять; недок., перех., рідко. Надавати чому-небудь якогось забарвлення; забарвлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барвити — БА́РВИТИ, влю, виш; мн. ба́рвлять; недок., що, чим, рідко. Надавати чому-небудь якогось забарвлення; забарвлювати. Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум'янцем (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. барвити — БА́РВИТИ, влю, виш; мн. ба́рвлять; недок., перех., рідко. Надавати чому-небудь якогось забарвлення; забарвлювати. Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум’янцем (Смолич, Ми разом.., 1950, 8). Словник української мови в 11 томах
  5. барвити — Барвити, -влю, -виш гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк. Словник української мови Грінченка