барвистий

БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він (Яків) паничем, розчісує кучері на потилицю, в'яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). — Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий.

БАРВИ́СТИЙ (про мову, стиль — багатий, різноманітний), МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, ЖИВОПИ́СНИЙ рідше. Дружина його розповідала такою барвистою мовою, яка нагадала мені мережані сторінки Ганни Барвінок та Марка Вовчка (М. Рильський); Веселка, якою поет не раз милувався, кинула свій відсвіт на його рядки. Вірш його завжди був мальовничий, барвистий (Ю. Мартич). — Пор. 3. яскра́вий.

РІЗНОБА́РВНИЙ (який має неоднаковий колір, різне забарвлення), БАГАТОБА́РВНИЙ, СТОБА́РВНИЙ підсил., РІЗНОКО́ЛІРНИЙ (РІЗНОКОЛЬОРО́ВИЙ), БАГАТОКО́ЛІРНИЙ (БАГАТОКОЛЬОРО́ВИЙ), РОЗМАЇ́ТИЙ, РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, ВЕСЕ́ЛКОВИЙ, ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ розм. (подібний до кольорів веселки). Я зазирав у дворики, їдучи попід самими парканами, бачив різнобарвні айстри, які похилили головки після нічного холоду (Є. Гуцало); Навкруги маєтку лежав родючий багатобарвний степ (О. Десняк); Широкі, мокрі луги підгірські зеленілися та пишалися стобарвним рясним зіллям (І. Франко); Репетували простудженими голосами сирени, блискали на перехресті різноколірні сигнальні ліхтарики (І. Кириленко); За штахетами горіли різнокольоровим полум'ям високі ружі (Є. Гуцало); Візерунок був точний, геометричний і багатокольоровий (З. Тулуб); Квітне небо розмаїте З-над полтавського села (А. Малишко); І несуть повсюди листоноші Телеграм розцвічені листи (Т. Коломієць); Фазан, ховаючись у кущах, іноді загубить своє веселкове перо (П. Загребельний); Посередині її (річки) плавала зграя білих лебедів, плескалась, розсипала веселчасті бризки навкруги (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий.

ЯСКРА́ВИЙ (який виділяється свіжістю, ясністю тону, інтенсивністю свого забарвлення), ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, СОКОВИ́ТИЙ, ГУСТИ́Й, ВЕСЕ́ЛИЙ рідко, ІНТЕНСИ́ВНИЙ рідше, РЯСНИ́Й розм.; ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНИ́СТИЙ, ВОГНЯНИ́Й, Я́РИЙ (кольором подібний до вогню). З шиї на розхристані чорні груди звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка); В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають (Леся Українка); На захід сонця — зелене небо: луки віддають свої соковиті барви (К. Гордієнко); Плитки густого рум'янцю на Чернишевих щоках розпікаються, наче сонцем (О. Гончар); Під дубом на снігу горить вогонь — великий, веселий, тріскучий (С. Васильченко); Стіни господарчих приміщень у житловому будинку фарбують кольоровими глинами в яскраві, інтенсивні тони (з журналу); Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (П. Грабовський); Вона не злякалася жахів і пітьми, опівночі зірвала вогненну квітку папороті (А. М'ястківський); Варвара побачила там Марію, що зривала колючі гілки дикої троянди з вогнистими плодами (В. Кучер); Пелюстки вогняного шовку навкруги ордена.. вабили незвикле око (І. Ле); Буду хустку ярим шовком тобі вишивати (М. Рильський). — Пор. 1. барви́стий, 1. блиску́чий.

ЯСКРА́ВИЙ (який відзначається своєю експресивністю, влучністю, дотепністю — про гумор, дотеп, сміх і т. ін.), ІСКРОМЕ́ТНИЙ, ІСКРИ́СТИЙ, СОКОВИ́ТИЙ, ЯСКРИ́СТИЙ розм. Яскравий гумор; Природно й невимушено іскрився в усіх його (О. Корнійчука) творах соковитий, барвистий народний гумор (із науково-популярної літератури); Остапа Вишню по праву називають.. учителем і наставником цілої плеяди молодих митців іскрометного й дотепного слова (з журналу); Чорні очі його по-хлоп'ячому сміялися іскристим гарячим сміхом (О. Гончар); Ніби тріснула в повітрі ракета і розсипалася серед нічної задуманої тиші яскристим,.. радісним сміхом (С. Васильченко). — Пор. 2. барви́стий.