бардачок
БАРДАЧО́К, чка́, ч., розм.
1. Зменш. до барда́к 1.
Тодось, сп'янівши, роздавав князівства: – .. Гошко, забирай ліси і пасовиська, відкривай кінний завод. – Що мені завод? Краще бардачок... (Григорій Тютюнник).
2. Невеличке відділення в автомобілі, яке знаходиться поруч зі щитом керування і признач. для зберігання документів, ключів і т. ін.
– А ти що – нетутешній? – дістав з бардачка цигарку водій, черкнув запальничкою, затягнувся (В. Шкляр);
Я кладу в бардачок карту, ліхтарик і вирушаю на пошуки потрібного мені місця (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)