баришня
БА́РИШНЯ, і, ж., заст.
1. Незаміжня дівчина з багатої, панської родини; панна, панночка.
[Націєвський:] А хіба ви не баришня? [Марися:] Не знаю, як вам здається... Я проста дівчина, мужичка (І. Карпенко-Карий).
2. Те саме, що ді́вчина.
– Бери, лиш, Паньку, оту баришню та ходімо. Панько, високий білявий чоловік, стиха підійшов до Христі і, торкнувши за плече, мовив: – Ходімо, дівко (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)