баронство

БАРО́НСТВО, а, с.

1. Титул барона.

Остзейське баронство, на відміну від російського, означало належність до давнього роду (з наук.-попул. літ.);

Баронство, як правило, передається у спадок (з газ.).

2. Збірн. до баро́н.

Зібралися кардинали, .. І три папи, і баронство, І вінчані глави; Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий (Т. Шевченко).

3. Володіння барона.

Заубуша прийняли милостиво володарі Каносси, йому щедро виділено баронство десь у Германії, йому влаштовують бучне весілля, розважаються (П. Загребельний);

Баронство Шаумбург у колишньому герцогстві Нассау мало територію 70 кв. км (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. баронство — баро́нство іменник середнього роду титул; збірне до: баро́н  Орфографічний словник української мови
2. баронство — -а, с. 1》 Титул барона. 2》 Збірн. до барон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баронство — БАРО́НСТВО, а, с. 1. Титул барона. 2. Збірн. до баро́н. Зібралися кардинали, ..І три папи, і баронство, І вінчані глави; Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий (Шевч., І, 1951, 269).  Словник української мови в 11 томах