бархан
БАРХА́Н, а, ч.
Нанесений вітром піщаний горб у пустелі або в степу, на якому немає рослинного покриву; материкова дюна.
Мисливець приїхав конем до засідки, коли сонце виглянуло з-за бархана, по той бік озера (О. Десняк);
Вітер здіймає піщинки і несе їх, поки не натрапить на перешкоду, що затримує пісок. Так іноді утворюється бархан – підковоподібний піщаний горб (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)