бархатка
БА́РХАТКА, и, ж., розм.
Стрічка з бархату; оксамитка.
До старенької плахти .. почепила [Олена] люстринову запаску, одягла тож шовкову юпку та на шию дукат на бархатці (Г. Квітка-Основ'яненко);
* У порівн. Над очима, неначе дві бархатки, чорніло дві брови (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)