бархатка

БА́РХАТКА, и, ж., розм. Стрічка з бархату; оксамитка.

До старенької плахти та почепила люстринову запаску, одягла тож шовкову юпку та на шию дукат на бархатці (Кв.-Осн., II, 1956, 155);

*У порівн. Над очима, неначе дві бархатки, чорніло дві брови (Мирний, III, 1954, 158).

Значення в інших словниках

1. бархатка — ба́рхатка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бархатка — -и, ж., розм. Стрічка з бархату; оксамитка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бархатка — БА́РХАТКА, и, ж., розм. Стрічка з бархату; оксамитка. До старенької плахти .. почепила [Олена] люстринову запаску, одягла тож шовкову юпку та на шию дукат на бархатці (Г. Квітка-Основ'яненко); * У порівн. Над очима, неначе дві бархатки, чорніло дві брови (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. бархатка — ОКСАМИ́ТКА (стрічка з оксамиту), БА́РХАТКА розм. Її повна коротка шия, оперезана малиновою оксамиткою, забіліла й залисніла, як шовк (І. Нечуй-Левицький); Одягла.. на шию дукат на бархатці (Панас Мирний).  Словник синонімів української мови