баріолаж
БАРІОЛА́Ж, у, ч.
У грі на струнних смичкових інструментах – швидке чергування двох суміжних струн: відкритої (верхньої) і вкорочуваної (на якій виконують мелодію).
Д. Тартіні у відомій сонаті “Диявольські трелі” часто використовує баріолаж, відкриті струни і стрибки через струни (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)